Станом на 26 червня 1709 року дислокація військ навколо Полтави була такою. Союзна шведсько-українська армія була розміщена в таборі на південь від Яківчанського лісу, біля Хрестовоздвиженського монастиря, в облогових траншеях під фортецею, в таборі між Пушкарівкою та Рибцями, в обозі біля Пушкарівки. Московське військо дислокувалося в укріпленому таборі біля Яківців, у редутах, між укріпленим табором і Малобудищанським лісом, за Тахтаулівською балкою (Великий Яр).
На карті Акселя Юленкрука «План облоги та битви біля Полтави» позначений табір шведської кінноти. Карти шведського Генерального штабу, укладені Карлом Бенедиком (1918 рік), засвідчують також присутність на цій території запорожців та козаків Івана Мазепи. Віднайдені в цьому районі археологічні предмети ХУІІ-ХУІІІ століть (кулі, ґудзики, фрагмент казана, цвяхи, підкови, дримби) стали підтвердженням історичних картографічних джерел.
У залі експонуються портрети короля Карла ХІІ та гетьмана України Івана Мазепи, представників військово-політичної еліти Швеції, командувача московської армії Бориса Шереметєва, призначеного царем гетьмана Івана Скоропадського. У вітринах – оригінальна холодна і вогнепальна зброя початку ХУІІІ століття.