Пам’ятник шведам від співвітчизників

Уперше думку про необхідність встановлення пам’ятника загиблим воякам Карла ХІІ на полі Полтавської битви висловив майор шведської армії Клаус Гріль у 1890 році. Перебуваючи на контрактній військовій службі в Російській імперії, Клаус Гріль неодноразово бував у Полтаві, познайомився з І.Павловським. Шведське суспільство майже одностайно висловилося за встановлення пам’ятника загиблим співвітчизникам у Полтаві, хоча частина шведів вважали недоцільним нагадування ганебної сторінки історії, котра призвела до краху шведської великодержавності.

Тодішній король Швеції Оскар ІІ підтримав ідею пошанування загиблих каролінців. У Швеції оголосили всенародний збір коштів та конкурс на кращий проєкт. Перемогу здобула робота відомого скульптора, директора Шведської Королівської Академії мистецтв Т. Лундберга.

Образ шведської матері (Свеа), яка вкриває державним прапором тіло загиблого сина із зламаним клинком у руці,  якнайкраще передав увесь трагізм далекої події. Сучасники зазначили, що пам’ятник був виконаний серцем, а не руками. Тож шведський уряд вирішив залишити його у Стокгольмі. Урочиста церемонія відкриття (біля фасаду музею історії шведської армії) відбулася 6 листопада 1904 року в присутності Оскара ІІ. Для Полтави було вирішено виготовити більш скромний пам’ятник, його проект знову замовили Т.Лундбергу і оголосили всенародний збір коштів для монумента каролінцям.

Водночас працювали дипломатичні служби, велося листування між шведським та російським урядами щодо узгодження питання встановлення пам’ятника у Полтаві. Ескіз проєкту пам’ятника попередньо був розглянутий урядом Росії. Меморіальний напис на пам’ятнику, який запропонувала шведська історична академія, переклав О. Більдерлінг «В пам’ять про шведів, які полягли тут у 1709 році. Споруджений співвітчизниками  1909 року».

Для пам’ятника зібрали 4935 крон, із них  3535 крон – у самій Швеції, а 1400 крон надала шведська діаспора,  котра проживала у Російській імперії.

Камінь для монумента заввишки 6 м, завширшки 2 м та вагою 20 тонн було виготовлено на каменоломні Воневікс (земля Смоланд), яка належала компанії «Шведська гранітна індустрія». Т. Лундберг особисто контролював роботи з оброблення каменя. З обох сторін пам’ятника зроблено написи  шведською та російською мовами.

Відомий шведський бізнесмен, племінник винахідника й інженера А.Нобеля Емануель Нобель, який займався розробленням нафтових родовищ у Каспійському морі, взяв на себе усі непередбачувані витрати на спорудження монумента, придбання ділянки місцевості для його встановлення та транспортування до Полтави. Вартість доставки до Полтави перевищувала вартість виготовлення. Морська транспортна компанія «Одін» доправила пам’ятник до Риги, а потім його транспортували до Полтави залізницею. Всі роботи зі зведення пам’ятника були завершені за декілька днів до 200-річчя Полтавської битви.

Обеліск встановили на Побиванці,  зробивши прив’язку до трьох курганів на цій місцевості, хоча археологічні дослідження О.Ліперовського, здійснені влітку 1904 року, довели, що вони відносяться до більш раннього часу. І.Павловський теж піддавав сумніву версію про поховання шведських воїнів на Побиванці, вважаючи, що найбільше їх полягло в районі Малих Будищ.

У 1911 році Шведський Генштаб направив до Полтави офіцерів К. Бенедіка і Ф. Рюдеберга, які провели археологічні дослідження на полі, а біля пам’ятника каролінцям виявили поховання і прийшли до висновку, що їм понад 500 років. А ось з північного боку психіатричної лікарні біля так званої «Малої балки» К. Бенедік і Ф. Рюдеберг віднайшли останки шведських воїнів. У звіті про результати експедиції К. Бенедік писав: «…відкриття монумента шведам від співвітчизників на одному з пагорбів Побиванки можна сприйняти як суто інстинктивне бажання винести шведський меморіал якомога далі від величного пагорба на могилі російських воїнів. Отже, навіть не фахівцю зрозуміло, що рішення збудувати пам’ятник на місці, де він нині розташований, не ґрунтувалося на достовірному фактичному матеріалі».

Серед полтавців побутує легенда про те, що кожного року в день Полтавської битви із першими променями сонця на пам’ятнику каролінцям з’являється зображення скорботної матері. Так справжні історичні події знайшли відображення в народній уяві.

swedes_from_compatriots_2
DSCN2264
IMG_20200722_122338
DSCN2270
DSCN2277